Що треба знати для успішного проходження податкової перевірки

Проходження податкової перевірки – досить болюче питання для бізнесу, з яким, рано чи пізно, але доведеться стикнутись.

На 2022 рік Державна податкова служба запланувала  перевірити, лише під час планових перевірок, 4,7 тисячі суб’єктів господарювання, про що свідчить опублікований план-графік. Однак відсутність в плані-графіку – не гарантія відсутності податківців на порозі. Адже план регулярно оновлюється протягом року.

Дії платника податків після виявлення себе в плані-графіку:

Етап 1. Оскарження включення підприємства до плану перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок вносяться платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів чи невиконання вимог іншого законодавства.

Тому включення до нього є підставою перевірити «ризиковість» підприємства в очах податківців. Водночас слід пам’ятати, що і платники податків із незначним ступенем ризику можуть бути перевірені, хоча не частіше одного разу на 3 роки.

Якщо платник податків не погоджується із підставами включення до плану-графіку, то він може оскаржити відповідні дії контролюючого органу.

Однак з даного питання судова практика не є однозначною. Наприклад, у справі №826/6376/16 Верховний Суд висловлював позицію, що включення до плану-графіку не створює для платника податків жодних правових наслідків, що виключає можливість його оскарження. У спорах із іншими органами (наприклад, справи № 820/8487/15 та № 826/6720/16) Верховний Суд не заперечував права на оскарження дій по включенню до плану перевірок.

Але виключення з плану-графіку на поточний рік не забороняє контролюючому органу внести підприємство у план-графік наступного року.

Відтак, якщо підприємство вирішує оскаржити  включення до плану-графіку перевірок, йому потрібно:

а) оцінити обґрунтованість протиправності таких дій

б) проаналізувати перспективність такого оскарження та дієвість його результатів для захисту бізнесу

Етап 2. Підготовка до податкової перевірки.

Нехтувати підготовкою до перевірки не варто. В першу чергу, це стосується документально-юридичної діагностики діяльності підприємства.

Контролюючі органи можуть донарахувати податкові зобов’язання за останні 3 роки (крім зобов’язань, пов’язаних із трансфертним ціноутворенням). А на період карантину, який триває вже майже 2 роки, відлік відповідного строку було зупинено. Тому платнику податків фактично необхідно перевірити документальне оформлення усіх господарських операцій за останні 5 років.

Зокрема, слід встановити чи щодо усіх операцій є належна документація, чи така документація є належною для підтвердження факту здійснення операції, чи в документації відсутні дефекти оформлення. Також потрібно перевірити правильність відображення таких операцій в податковому обліку.

Варто також повторно перевірити своїх контрагентів щодо ознак ризиковості. Наприклад, за останній час щодо самого контрагента чи будь-якої особи по ланцюгу постачання могло бути відкрите кримінальне провадження, що не додасть шансів пройти перевірку без донарахувань.

Також потрібно підготувати обґрунтування правильності обліку операцій, які можуть мати декілька різних варіантів кваліфікації. Наприклад, платежі нерезиденту за придбання програмного забезпечення, які наразі звільнені від ПДВ, можуть бути кваліфіковані податківцями як роялті, із вимогою доплатити податок на репатріацію.

Така підготовка допоможе платнику податків вчасно виправити окремі недоліки ведення обліку, спрогнозувати ризики проведення перевірки та завчасно обґрунтувати правомірність своїх дій, що може бути використано як під час перевірки, так і при оскарженні її результатів.

Етап 3. Допуск до перевірки.

Якщо контролери вже на порозі, платнику податків необхідно перевірити їхні документи. Службові посвідчення та направлення на перевірку надаються безпосередньо перед плановою перевіркою. Наказ про призначення перевірки повинен бути направлений за 10 днів до її початку.

Платнику податків залишається перевірити наявність всіх обов’язкових реквізитів у цих документах, а також їх співпадіння між собою. Не варто ставитись до цієї процедури формально. На практиці буває, що на перевірку приходять службовці, які не вказані у направленні, або мають недійсні посвідчення. Бувають також випадки, коли наказ на перевірку підписано на декілька днів раніше вступу підписанта на посаду.

Невірне оформлення згаданих документів або невчасне надсилання наказу про призначення перевірки є підставами для недопуску податківців до перевірки. Також платник податків може не допустити працівників ДПС до перевірки, якщо сам наказ про призначення перевірки є незаконним.

Наприклад, спірним є питання законності наказу про призначення планових перевірок в період карантину. Відповідна заборона прямо передбачена пункт 522 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України. Однак Кабінет міністрів України, всупереч зазначеній нормі, постановою від 3 лютого 2021 р. № 89 надав податківцям дозвіл на їх проведення. Очевидно, що нормативні акти Кабінету Міністрів не можуть суперечити закону, що вказує на незаконність проведення планових податкових перевірок до кінця карантину.

Однак, суди мають суперечливі точки зору щодо незаконності планових перевірок. До прикладу, у справі № 520/3776/21 Другий апеляційний адміністративний суд підтримав озвучену вище позицію, а П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/2418/21 – ні. Верховний Суд наразі свою позицію не висловлював.

Важливо: недопуск до перевірки, згідно статті 94 ПК України, є підставою для застосування адміністративного арешту на майно платника податків. Тому рішення про недопуск повинно бути максимально зважене та підкріплене розробленою стратегією захисту інтересів платника, зокрема в частині зняття арешту з майна.

Якщо платник податку не наважився відмовити в допуску до перевірки, у нього ще залишається шанс використати порушення контролюючого органу під час призначення та проведення перевірки при оскарженні прийнятих податкових повідомлень рішень, хоча і менш ефективно. Так, Верховний Суд змінив свій підхід, та у своїй постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 не лише дозволив посилатись на такі порушення контролюючого органу під час оскарження податкових повідомлень-рішень, але і вказав, що суди повинні в першу чергу розглядати саме процедурні порушення контролюючого органу, і лише після них переходити до розгляду правомірності самих донарахувань. Зниження ефективності таких підстав оскарження пов’язане із новим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №816/228/17, згідно якого підставою для скасування податкових повідомлень-рішень можуть бути не будь-які порушення контролюючого органу, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків за результатами перевірки. Очевидно, що доведення причинно-наслідкового зв’язку між порушенням та правильністю висновку ускладнює процес оскарження.

Етап 4. Проведення податкової перевірки.

Проведення податкової перевірки зводиться до запитів контролюючого органу на отримання документів та аналізу наданих документів. Оскільки планові перевірки є комплексними, податківці будуть перевіряти як правильне обчислення та сплату усіх податків, так і виконання вимог іншого законодавства, наприклад, своєчасності розрахунків за зовнішньоекономічними угодами.

Під час перевірки важливо письмово фіксувати як запити податківців на документи, так і описи наданих документів. Звичайно, виключно письмове спілкування не поліпшить відносин з контролером, але і він прийшов не насолодитись смачним чаєм в дружній атмосфері. Водночас, платник податків зможе убезпечити себе від «випадкового» зазначення в акті перевірки фактів ненадання документів на підтвердження окремих операцій.

Не зайвим буде і фіксування всіх процедурних порушень при проведенні перевірки, що потім може знадобитись при оскарженні донарахувань.

Етап 5. Оскарження результатів перевірки.

Якщо підприємство отримало довідку за результатами проведеної перевірки, його можна привітати. Але якщо отримало акт, то є 10 робочих днів з моменту отримання акту на підготовку та подання заперечень до нього. До таких заперечень платник податків має право додати додаткові документи на підтвердження своєї позиції.

Ці заперечення та додаткові документи не відіграють такої ж надважливої ролі, як пояснення при блокуванні податкової накладної. Але ігнорувати можливість їх подачі не варто. Як мінімум, їх подання нівелює в подальшому сумніви судів щодо існування окремих документів на момент перевірки.

За результатом розгляду матеріалів перевірки, в тому числі акту і заперечень, спеціальна комісія робить свій висновок. Він є підставою для прийняття керівником контролюючого органу податкових повідомлень-рішень.

Податкові повідомлення-рішення, в разі незгоди із ними, можуть бути оскарженні в адміністративному (безпосередньо до ДПС) або судовому порядку.

На період оскарження податкових повідомлень-рішень, донараховані податкові зобов’язання є неузгодженими та не підлягають сплаті. Однак в цілях не просто відкладення їх сплати, а скасування протиправно донарахованих податків, слід відповідально підходити до формування стратегії захисту. Вона повинна включати як правове обґрунтування позиції із долученням належних доказів, так і вчинення усіх необхідних процесуальних дій.

Приємним бонусом вдалого оскарження є поєднання підтвердження правомірності виконання платником податку його податкового обов’язку та передбачена пунктом 78.2 статті 78 ПК України заборона у ряді випадків проведення документальних перевірок за період, який вже був перевірений, в тому числі, у випадку заявлення бюджетного відшкодування ПДВ. Звичайно, якщо платник згодом не подасть уточнюючий розрахунок за перевірений період.